У десант приходить молодь, яка взагалі не пам'ятає про блакитний берет і купання у фонтанах

Про еволюцію ДШВ та початок війни у складі 79-й окремої десантно-штурмової бригади на Армія FМ розповів військовослужбовець Іван Костенко.

За словами Івана, у 2014 році десантні війська були серед найпідготовленіших у ЗСУ. Зокрема завдяки участі у миротворчих місіях. І це попри те, що до війни десант активно скорочували.

— Якщо брати 79-ту бригаду, розформований перед війною 3-й батальйон доводилося відновлювати з нуля, але воювали, як годиться. У мене була складність потрапити в армію, бо охочих було багато. Але коли почали формувати 3-й батальйон 79-ки і набирати добровольців, я пішов до бригади. Якраз перед Іловайськом встиг потрапити в ЗСУ, — поділився армієць.

Він розповів, що у 2014 році тримати адмінкордон із Кримом було складно, оскільки не було ні техніки, ні засобів, тож десантникам доводилося прикривати ротами великі ділянки кордону. За цей час десант зазнав потужних змін, і одна із найпомітніших — це досвід мобілізації.

— Люди навчилися використовувати мобілізованих і зараз такої проблеми вже немає, тому що всі знають, що і від кого очікувати. Так само і нестандартне використання тактики та техніки, не прописане радянськими підручниками. Наприклад, застосування танків як швидкої артилерії, стрільба з коригуванням з БПЛА також бере корені у 2015 році, — розповів Іван Костенко. 

Він переконаний, що ребрендинг ДШВ і відхід від радянської ідеології дав потужні результати. 

— Нині в армію вже приходить молодь, яка взагалі не пам'ятає про блакитний берет, купання у фонтанах. Для них маруновий берет був завжди. Вісімнадцятирічні, для них армія воює завжди, а не ходить парадами. Коли відбулася зміна з ВДВ на ДШВ — це не просто зміна назви. Насправді поміняло сутність військ. Тому що ДШВ, на відміну від аеромобільних, як вони у нас були, мають на озброєнні важку техніку, — зазначає Іван Костенко. 

Військовий дотримується думки, що всім треба бути готовими відстоювати незалежність держави на полі бою. Якщо ж говорити про можливість нападу з Білорусі...

— Для білоруської армії російська завжди була прикладом. Можемо уявити, як почувається пересічний білоруський десантник, коли бачить як той, на кого він завжди молився, люто отримує звідусіль в Україні. Зрозуміло, що стріляти вони вміють і якісь проблеми можуть нам створити, але суттєво вплинути на перебіг війни не здатні, просто безглуздо загинуть, — наголосив Іван.